- непорядно
- —————————————————————————————непоря́дноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
непорядно — присл. (не так, як годиться, як слід з погляду порядности), недостойно, негідно; негарно (у знач. предик.), недобре, непристойно, погано (у знач. предик.), негоже (у знач. предик.), не годиться (у знач. предик., перев. з інфін.), гріх предик.,… … Словник синонімів української мови
непорядно — Присл. до непорядний … Український тлумачний словник
аморально — присл. Непорядно, розпусно … Український тлумачний словник
гріх — а/, ч. 1) рел. Порушення релігійно моральних догм, настанов і т. ін. 2) Поганий, непорядний вчинок; якась хиба, помилка, недогляд. 3) у знач. присудк. сл. Непорядно, недобре; недозволено. Брати гріх на душу. •• Споку/тувати гріхи/ визнати свою… … Український тлумачний словник
по-свинячому — присл., розм. 1) Так, як свиня, подібно до свиней. 2) перен. Непорядно, нечемно. || Нахабно, безцеремонно … Український тлумачний словник
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
совісний — а, е. Який соромиться діяти несправедливо, непорядно. || Власт. такій людині. || Який чесно і старанно виконує свої обов язки; сумлінний. •• Со/вісні суди/ у Росії 18 19 ст. – суди, які розглядали деякі справи не тільки на основі закону, а й з… … Український тлумачний словник